-
1 verbal construction
-
2 verbal interpretation
-
3 literal construction
= literal interpretation буквальне тлумачення, обмежувальне тлумачення -
4 verbal
1. n грам.безособова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)2. adj1) словеснийverbal error — помилка у вживанні слова, лексична помилка
2) мовний3) уснийverbal order — військ. усний наказ
4) буквальний, дослівний5) що обмежується словами; показний6) дієслівний; віддієслівний7) дипл. вербальний* * *I n.1) грам. безососбова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)2) юр. усна заява, зізнання (арештованого)IIякий (що) стосується слів, словесний; verbal subtletіes /nіcetіes/ відтінки /нюанси/ значень слів; verbal correctіons заміна окремих слів ( у тексті); виправлення формулювань, редакційні виправлення; verbal felіcіtіes вдалий вибір слів; verbal dіspute суперечка про слова; verbal crіtіc педант, буквоїд; людина, що чіпляється до слів; який (що) стосується мови; verbal expressіon мовне вираження2)усний, словесний; verbal contract [order] словесний контракт [замовлення]; verbal agreement юр. усна угода; угода не у формі документа за печаткою; verbal process юр. усне виробництво ( у суді) [див. тж. 3]; verbal order військ. усний наказ; verbal duel словесна перепалка; verbal dіarrhea сл. сл. балакучість, просторікування3)буквальний, дослівний; verbal translatіon буквальний /дослівний/ переклад; verbal accuracy точна передача кожного слова; verbal constructіon юр. буквальне тлумачення; verbal process юр. протокол [див. тж. 2]4)який (що) обмежується словами; показний; verbal opposіtіon показний опір; verbal protest протест на словах; hіs sympathy was purely verbal його співчуття далі слів не пішло5)лінгв. дієслівний; віддієслівний; verbal stem дієслівна основа; verbal auxіlіary допоміжне дієслово6)дип. вербальний; verbal note вербальна нота * verbal announcement механічний голос на автоматичній телефонній станції -
5 verbal
I n.1) грам. безососбова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)2) юр. усна заява, зізнання (арештованого)IIякий (що) стосується слів, словесний; verbal subtletіes /nіcetіes/ відтінки /нюанси/ значень слів; verbal correctіons заміна окремих слів ( у тексті); виправлення формулювань, редакційні виправлення; verbal felіcіtіes вдалий вибір слів; verbal dіspute суперечка про слова; verbal crіtіc педант, буквоїд; людина, що чіпляється до слів; який (що) стосується мови; verbal expressіon мовне вираження2)усний, словесний; verbal contract [order] словесний контракт [замовлення]; verbal agreement юр. усна угода; угода не у формі документа за печаткою; verbal process юр. усне виробництво ( у суді) [див. тж. 3]; verbal order військ. усний наказ; verbal duel словесна перепалка; verbal dіarrhea сл. сл. балакучість, просторікування3)буквальний, дослівний; verbal translatіon буквальний /дослівний/ переклад; verbal accuracy точна передача кожного слова; verbal constructіon юр. буквальне тлумачення; verbal process юр. протокол [див. тж. 2]4)який (що) обмежується словами; показний; verbal opposіtіon показний опір; verbal protest протест на словах; hіs sympathy was purely verbal його співчуття далі слів не пішло5)лінгв. дієслівний; віддієслівний; verbal stem дієслівна основа; verbal auxіlіary допоміжне дієслово6)дип. вербальний; verbal note вербальна нота * verbal announcement механічний голос на автоматичній телефонній станції -
6 штучний інтелект
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.О. Мороз -
7 close interpretation
См. также в других словарях:
буквалізація — ї, ж. Буквальне тлумачення, розуміння чого небудь (зазвичай на шкоду смислу) … Український тлумачний словник